КОКАИН 98% Cocaine VHQ Назарово

Мужики, завтра будет круто! Дайте ваще кайфануть, расскажу вам, как я вчера пошел на концерт нашей любимой группы "Пикник" в Крокус Сити Холл. Ну знаете, решил я себе необычный дозняк устроить и прикупить кокаин перед концертом. Долго я искал закладки, но, наконец-то, нашел надежного дистрибьютора, с которым можно было работать. Кристаллчики чистые, будто из шоурилки, сказал он. Ну что ж, подумал я, пора поправиться! Два часа до концерта, а я уже на взводе. Пора поковырять свою закладку, чтобы все были на одной волне. Ножиком аккуратно порубил и разложил на мелкие линейки. Олды старались скрыть зависть в глазах, видя, как я делю комочек на желаемые дозы.

Настроение офигенное, словно на синтетике, сердце бьется быстрее, чем наша с Васькой группа "Пикник" зажигает на сцене! Смок обращает внимание, что мои глаза синий цвет приобрели, словно у лесбухи с местным басистом. Стробоскопы светят, публика кайфует, и вот они, наши кумиры, выходят на сцену! Я впервые вижу Макаревича живьем, и сердце начинает накатываться еще сильнее. Всё это время я успеваю поволноваться о том, что закладка может не сработать и я пропущу всю палитру эмоций. Но, блин, не зря же у меня специализация по завалям и психоделике! Как только первые ноты проникли в мою душу, я перестал думать о чем-либо еще. Вокал Макаревича - это просто огонь, словно кусты мефа горят всяческими красками! Несмотря на наркотический дым, который заполнял зал, я смог насладиться каждой нотой, каждым аккордом. Ох, уж эти хиты "Пикника" - "У шамана три руки", "Игрушки", "Оранжевое настроение", "Газонокосилка любви" и многое другое. Меня просто смачно накатило, как кодеин после поллитровой банки. Я отплясывал, словно наркоман на дозе, потерявший свою последнюю заправку.

Свечение сцены, магический звук, ощущение плавления души в одну массу с миллионом людей вокруг. Я уловил взгляд гитариста, и мороз по коже пробежал! Это же рок-н-ролл, бро!

Концерт пролетел, как мощный наркотический удар. Мне абсолютно не хватало свежего дыхания, и я выбежал на улицу, чтобы заправиться дымом. Мне встретилась парочка чуваков, которые, оказывается, тоже на концерт Пикник пришли. Мы начали расшаривать свои истории в среде сумасшедших фанатов.

Один, говорит, по моему лицу любой определяет, что я регулярно употребляю меф. Другой рассказывает, как висел на игле, пока не попал в настоящую психушку. А я им рассказываю о своих завалах с закладками, которые регулярно делаю перед концертами.

Мне кажется, с этими ребятами мы еще встретимся на других концертах. Видно, в музыке найден новый наркотический кайф! Ведь только на ощущениях от живого звука можно накатиться по-настоящему!

Так что, парни, я заканчиваю свой рассказ. Те, кто не был на концерте "Пикника" в Крокус Сити Холл - вы потеряли нечто невероятное. Ну а я пойду накурю еще пару закладок и буду вспоминать этот взрывной вечер. Остается только ждать новых событий, новых наркотических завалов и новых доз нашей любимой группы. Пока, ребятки, оставайтесь на взводе и не забывайте наслаждаться каждым дымом, который приносит музыка!

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!